Пропонуємо до вашої уваги добірку київських світлин знятих у 1990-1993 роках українським репортажним та вуличним фотографом Борисом Купершмідтом, а також фрагмент есе Володимира Головчинського, яке було опубліковано у фотокнизі Бориса Купершмідта "A Clear Look" (1995).
Ніщо так чітко не вхоплює та не зберігає моменти історії, як фотографія. Вона може вхопити або не вхопити дух сцени, але брехати не може. Й дійсно фотографія може сказати тисячу слів, якщо вона не є байдужим відображенням сцени, а радше захопленням значущого моменту, визначеного поглядом фотографа.
Здатність усунути всі непотрібні, відволікаючі чи зайві деталі особливо важлива у фотографії. Коли хаотичні та часто неконтрольовані елементи відволікають увагу від головної події, потрібен справжній художник аби перетворити знімок у витвір мистецтва.
З часом з’являється інстинкт не тільки бачити те, до чого інші сліпі, але й перебувати в потрібному місці в потрібний час. Цей інстинкт можна відточити й загострити, поки фотограф не почне бачити фотографії до того, як вони будуть записані на плівку. Записати образ просто, але для того, щоб надати йому соціального змісту, а також художнього стилю, потрібна рідкісна людина. Український фотограф Борис Купершмідт один з таких.
Фотографії Бориса зображують сцени повсякденного життя українського народу, дітей, які граються у містах, не звертаючи уваги на майбутнє, яке їх чекає, та людей, які займаються своїми звичайними повсякденними справами.
Борис Купершмідт (Київ) - український репортажний та вуличний фотограф. До знайомства з фотографією був солдатом, ювеліром, ремонтником, водієм, вантажником та будівельником. У 1989 році почав знімати для місцевої газети. У 1993 емігрував до США та наразі мешкає у Лос-Анджелесі. У 1995 році в США видав фотокнигу "A Clear Look", яка включала його фотографії зняті в Україні.