Третя весна Рафала Мілаха
- Михайло Палінчак
- 28 жовт.
- Читати 2 хв
В галерейному просторі «без назви» (Київ, Україна) з 17 по 30 жовтня відбулась поп-ап виставка про Україну «Третя весна» польського фотографа Рафала Мілаха (Rafał Milach).
Виставка «Третя весна» – це відкрита лабораторія, присвячена процесу створення однойменної фотокниги. Рафал Мілах в галерейному просторі редагував та компонував власну фотосерію, зняту в Україні у 2022–2025 роках. Результатом лабораторії стане проєкт фотокниги про Україну. Куратор галереї «без назви» український фотограф Михайло Палінчак.
«Третя весна, як я росту без тата», — написано на плакаті, який тримав хлопчик під час демонстрації на підтримку українських військових полонених у центрі Києва. Попри віддаленість від фронту та відносно ефективну систему протиповітряної оборони, столиця постійно потерпає від російських обстрілів балістичними ракетами та сотень дронів. Ситуація на передовій і в містах, розташованих ближче до зони бойових дій, значно драматичніша. Баланс глобальних геополітичних сил і підтримка міжнародної спільноти, від якої великою мірою залежить доля українців, безпосередньо впливають на перебіг затяжної війни. Уже понад десять років українці чинять опір російській агресії, і майже чотири роки — у форматі повномасштабної війни. Війна забрала сотні тисяч життів, змусила мільйони цивільних залишити домівки, багато міст зрівняно із землею, понад 10% території України перебуває під російською окупацією.
Попри все, спротив агресору залишається непохитним. Попри втому від затяжного конфлікту й внутрішні політичні негаразди, українці продовжують виходити на протести та організовувати низові ініціативи допомоги військовим на фронті й постраждалим від війни. Вони збирають гроші, плетуть маскувальні сітки, долучаються до міських тренувань із тактичної підготовки. Жителі столиці та інших міст, віддалених від безпосередніх бойових дій, прагнуть зберігати відчуття безпеки, аби страх не паралізував ритм щоденного життя й обов’язків. Простори, у яких вони живуть і працюють, постійно змінюються та пристосовуються до потреб війни, що точиться всього за кілька сотень кілометрів. Метро, підвали й паркування перетворено на бомбосховища, вікна багатьох квартир заклеєні стрічками, а сталеві протитанкові їжаки та мішки з піском стали невід’ємною частиною міського пейзажу.
Рафал Мілах (1978 р.н., Польща) — польський візуальний митець, фотограф та викладач. Його робота фокусується на напрузі у взаємовідносинах між суспільством та владою. Автор протестних книжок та критичних публікацій про державний контроль і стратегії протесту. Професор Кіношколи імені Кшиштофа Кесьльовського Сілезького університету в Катовіце, Польща. Стипендіат Міністерства культури та національної спадщини Польщі, Державного департаменту США та Європейського культурного фонду. Фіналіст премії Фундації фотографії Deutsche Börse та нагороди Polityka Passports. Лауреат премії доктора Еріха Саломона та конкурсу World Press Photo. Співзасновник колективів Archive of Public Protests і Sputnik Photos. Повноправний член кооперативу Magnum Photos з 2023 року. Його роботи експонувалися та зберігаються у публічних інституційних колекціях по всьому світу.
