Фотокнига Олександра Глядєлова
- Михайло Палінчак
- 5 вер.
- Читати 2 хв
Фотокнига, від українського видавництва IST publishing підсумовує понад тридцятирічну практику українського документального фотографа Олександра Глядєлова. Відомий своїми чорно-білими знімками, створеними на плівкову камеру Leica, Глядєлов фіксує не лише події чи персонажів, а вразливі стани самого суспільства: моменти, коли структура тріщить, коли опори руйнуються, і в цій крихкості проступає справжнє.
Хоча фотографічна практика Олекксандра Глядєлова охоплює різні країни та контексти — від Центральної Азії до Африки, — фотокнига зосереджена виключно на знімках, зроблених в Україні. Однак ідеться не про архів і не про послідовну оповідь. «Час не є академічним», — зауважує фотограф. Ця позиція визначає композицію видання: замість хронології — тематичні розділи, що окреслюють чотири ключові напрями його практики:
90-ті як явище трансформації та розпаду;
Діти як погляд ізсередини уразливого становища;
Протест як фаза суспільного самовизначення;
Війна як довготривала тема, яку автор послідовно документує в Україні та за її межами.
Камера Глядєлова працює в полі довіри: з тими, кого зазвичай не показують (або показують ззовні), і підтримує міцний, тривалий зв’язок із героями, який виходить далеко за межі кадру. Саме тому його знімки не просто свідчення «про», а свідчення разом.
Протягом десятиліть Глядєлов формує поле української документальної фотографії — через увагу до тих, хто опинився на межі, через послідовну роботу з кризовими спільнотами, через готовність бути поруч там, де інші не залишаються. Це спроба побачити країну в момент змін — у її паузах, напрузі, травмі та гідності.
Фотографії: Олександр Глядєлов; Текст: Володимир Єрмоленко;
Видавництво: IST publishing, 2025; Мова: англійська та українська; Розмір: 29x29 см.; Сторінок: 276;
Тверда палітурка; ISBN: 978-6177948581 Ціна: 2500 грн.
Олександр Глядєлов (1956 р.н., Легниця, Польща) — класик української документальної фотографії. У 1974 році переїхав разом із сім’єю до Києва. З 1992 року висвітлював воєнні конфлікти в Молдові, Нагірному Карабасі, Чечні, Киргизстані, Сомалі, Південному Судані, Молдові (Придністровʼї) та Україні. З 2014 року документує російсько-українську війну. З 1997 і до цього дня активно співпрацює з міжнародною гуманітарною організацією «Лікарі без кордонів» (Medecins Sans Frontieres). Висвітлює важливі соціальні проблеми в суспільстві, такі як — воєнні конфлікти, гуманітарні кризи, безпритульні діти, в'язниці, епідемії ВІЛ/СНІД, туберкульозу та Гепатиту С, наркоманія. Лауреат численних українських та міжнародних премій зокрема Лауреат Шевченківської премії 2020 року за фотопроєкт «Карусель». Роботи Олександра Глядєлова знаходяться в приватних та музейних колекціях багатьох країн світу.
Коментарі