Миттєві враження Артема Товстінчука

Публікуємо портфоліо вінницького вуличного фотографа Артема Товстінчука та його розмову з фотографом Ярославом Жарковським, яка відбулась в березні 2021 року спеціально для Untitled.


Ялта, Крим, Україна, 2013

Ярослав Жарковський: Привіт, Артеме! Розкажи, що для тебе вулична фотографія?

Артем Товстінчук: Привіт! Якщо особисто, то це процес певного поєднання із середовищем, і, як наслідок, можливість інтуїтивно зафіксувати певні характерні прояви та зв'язки. Ніколи не знімав вулицю цілеспрямовано і загалом не розділяю жанри, що знімаю. Мені це не важливо. Постфактум можна розділити.


Ялта, Крим, Україна, 2013

ЯЖ: А що важливо? Сам процес?


АТ: Для мене так, не сам процес натискання на кнопку, а процес перетворення якихось внутрішніх відчуттів у візуальні рефлексії. І загалом, якщо робиш те, що подобається, яка різниця як воно класифікується? Це важливо для теоретичних фахівців, дослідників.


Вінниця, Україна, 2012

ЯЖ: Як ти взагалі почав знімати вулицю? Чому?


АТ: Вулицю почав знімати, напевно, одночасно із захопленням фотографією. Чому? - А чому би і ні? Просто ще одне місце де можна отримати натхнення. Мотивації конкретної не було, була цікава творча дія. До того ж можна прогулятись з однодумцем.


ЯЖ: Але хіба це не є справою одинаків?


АТ: Коли ти початківець, то це непогано та трохи веселіше. Обговорюєте досягнення, новини, нову інформацію стосовно фотографії. А загалом, так, це справа одинаків.


Гайсин, Україна, 2010

ЯЖ: Ти зараз над чимось працюєш, чи, може, в тебе є щось, що знаходиться на етапі формування?

АТ: Якби фактично творчий процес він перманентний, завжди якісь ідеї обдумую. Щоб щось анонсувати чи показати, то ні.


Одеса, Україна, 2012

ЯЖ: Розкажи, хто з класиків на тебе вплинув?

АТ: Я досить багато часу приділив самостійному вивченню історії фотографії та мистецтва загалом. Багато хто вплинув, тому важко виділити окремих авторів. Кілька улюблених - Гаррі Груйєр, Мартін Парр, Стівен Шор, Джоел Мейеровиц.

ЯЖ: А в сучасній Україні?

АТ: Вагаюсь когось виділити, бо багато з ким знайомий, одних згадаю, інші можуть образитись. Але нехай буде Александр Наса, Вячеслав Поляков та Олена Субач.


Севастополь, Крим, Україна, 2013

ЯЖ: Що для тебе хороша фотографія?

АТ: Хороша фотографія для мене може бути дуже різна, незалежно від жанру і способів отримання. Немає певних критеріїв чи визначення. Найкраще, що є у фотографії - неможливо вербалізувати і не потрібно.


Вінниця, Україна, 2010

ЯЖ: Чи має право бути чиста форма в стріт-фотографії при відсутності сюжетної складової?

АТ: Якщо сюжетна складова — це певна історія, яка легко вербалізується, такий собі літературний зміст, то це зовсім не обов'язково, часто навіть шкідливо, робить фотографію одновимірною. У чистій формі — сюжет відсутній, але відсутність сюжету – це не обов'язково чиста форма. Фотографія фігуративна і здебільшого чистої форми не існує. Взагалі питання чистоти жанру мене мало цікавить.


Вінниця, Україна, 2011

ЯЖ: А як щодо технічного аспекту? Якою технікою користуєшся?

АТ: Знімаю дзеркальною цифровою камерою та компактною плівковою.

ЯЖ: Залежить від цілей?

АТ: Ага. Ось серії "Бетонка", "Демидівка готується до апокаліпсису" - це теж вулиця. Знято документально, без постановки, але подача арт. Плівка, друк, розфарбування. Може, це і є варіант розширення меж жанру стріта?


Вінниця, Україна, 2013

ЯЖ: Хм. Але ж можна було зробити на цифру в чб, а розфарбувати в Фотошопі?

АТ: Можна, але руками приємніше. Думаю на цифру був би інший результат, я ж точно не планував, як воно все буде виглядати. Все в процесі народилося. Цифровий живопис не виключив використання фарби.

ЯЖ: Тобто це питання процесу, а не результату?

АТ: Процес впливає на результат, при іншому процесі результат буде інакшим. Це ж не робота за проектом з технічним завданням. Знімаєш, думаєш, відчуваєш одне... Проходить час, аналізуєш, знаходиш щось ще, ставлення, сприйняття може помінятися. Може, при аналізі, краще розумієш, що інтуїтивно робив при зйомці.


Одеса, Україна, 2012
Севастополь, Крим, Україна, 2012

ЯЖ: Чи важливий тобі зворотній зв'язок з глядачем?

АТ: Іноді цікаво почути, як глядач інтерпретує мої роботи, які історії виникають. Особливо цікаво коли сприйняття глядача цілком відрізняється від мого.


Одеса, Україна, 2011

ЯЖ: Чи відчуваєш ти різницю між стрітом в Україні та світі?

АТ: Якщо брати стріт у класичному вигляді, то відрізняється місцем де його знімають. Локація формує візуальне тло.


Чернігів, Україна, 2010

ЯЖ: Як би ти описав себе на початку фото шляху і зараз?

АТ: На початку я не зовсім усвідомлював, що треба більше прислуховуватись до себе, працювати із темами, які близькі та довіряти своєму відчуттю під час зйомки і з обережністю ставитись до порад. Чого і порадив би, якби запитали.


Севастополь, Крим, Україна, 2012

ЯЖ: Звідси витікає питання про фотошколи. Що ти думаєш?

АТ: Для початківців це може бути швидким стартом для отримання базових знань. А для когось швидким шляхом зрозуміти що це їм не треба (сміється).


Севастополь, Крим, Україна, 2012

ЯЖ: Чи є у тебе відчуття, що вулична фотографія це, так би мовити, перехідний етап у розвитку, становленні фотографа?

АТ: Схоже що для деяких так і є. Чи то мода на стріт, чи то на початку просто гарна практика для фотографа, якщо до гламуру і пейзажу душа не лежить. Але багатьох чіпляє і люди продовжують)

ЯЖ: А у тебе як?

АТ: Я виключно вулицю не знімав і завжди паралельно ще щось робив. Але, напевно, інтерес змістився більше до арту.


Феодосія, Крим, Україна, 2011

ЯЖ: Як ти бачиш розвиток вуличної фотографії в Україні?

АТ: Думаю, розвиток рухатиметься у напрямку розширення меж жанру.


Одеса, Україна, 2013

Артем Товстінчук (1983 р.н., Вінниця) - український вуличний та документальний фотограф. Фотографувати почав в 2007 році. Учасник об'єднання "Українська фотографічна альтернатива". Приймав участь у різних виставках та арт-фестивалях.


Facebook | Instagram

425 перегляд

Пов'язані пости

Дивитися всі