90 років тому, з березня 1930 року, у Львові розпочало свою діяльність Українське Фотографічне Товариство ("УФОТО").
І хоча намір створити фотографічне товариство у Львові виник значно раніше, а свою роботу УФОТО провадило ще з березня, юридично затвердити статут товариства та розпочати офіційну діяльність вдалося лише 9 листопада 1930 року.
Менше ніж за місяць після затвердження статутних документів товариства – 7 грудня 1930 року – ініціативна група УФОТО змогла організувати 1 виставку української аматорської фотографії.
Ініціативний гурток першої виставки української фотографії, організованої "УФОТО" у Львові, 1935 р. Зліва направо сидять: Ярослав Савка, Мечислава Ганицька, Степан Дмоховський, Ярка Проців, Олекса Балицький, стоять: Юліан Дорош, Володимир Голіян, Данило Фіґоль, Богдан Скрентович.
У каталозі до цієї виставки перший голова УФОТО - доктор Степан Дмоховський, котрий належав до найстаршого покоління українських фотоаматорів Галичини, висвітлив витоки та історію створення товариства фотографів у Львові. Текст даної публікації подаємо оригінальним.
"
Українське Фотоґрафічне Товариство у Львові
Думки і спроби, звести українських фото-аматорів в рямці товариства, датується більш як від десятиліття. Мале число аматорів не могло скорше дати почину до заснування такого товариства, бо щойно по світовій війні (Першій світовій війні – ред.) – мимо несприятливих політичних та господарських обставин – поширилася у нас більше аматорська фотоґрафія та зросли кадри її прихильників.
Присвячуючи отсі рядки заснованню Українського Фотоґрафічного Товариства у Львові, як нової культурної станиці, мусимо зареєструвати спроби творення гуртків, що хоч скромні засягом своєї діяльности, все ж таки дали, так сказатиб, підготовку до нашого зґуртування.
Зрозуміння важности затревалення у фотографії історичних подій дала Пресова Кватира У.Г.А., засновуючи Секцію Світливців. Як чисто військова формація вона властиво до нашого огляду не належить. Крім неї багато аматорів-фотоґрафів, членів У.Г.А., світлило важнійші чи цікавійші події звязані з нашою визвольною боротьбою. Багато репродуковано їх у виданнях «Червоної Калини», споминах, історичних оглядах, велика частина жде ще своєї появи у музеях, і т.д.
Подібним гуртком був Кружок Світливців при військовім таборі в Йозефові (Чехія), якого деякі члени, між іншими голова цього Кружка проф. Олекса Балицький були відзначені за мистецькі твори на міжнародній виставці у Празі.
Кружок цей при ліквідації табору передав усе своє, досить поважне майно, майбутьньому фотоґрафічному Т-ву, яке і тепер його перебирає.
У пропаганді аматорської фотоґрафії відіграли у Львові поважнійшу ролю: Секція фот. при «Соколі-Батьку», Секція фот. при Т-ві студентів Техніки «Основа» та Субреферат Світлин при «Пласті».
Основниками фот. Секції при «Соколі-Батьку» були пп. Ю.Вінцковський, Ю. Бонковський, А.Цибульський, В.Савицький та В.Голіян. Секція числила постійно понад 20 членів, по більшій части учнів Академ. Ґімназії. Кружок мав власну робітню, закупив великий апарат з двома сочками. Діяльність свою запрезентував «Виставкою Українського Краєвиду» (около 60 експонатів) на «Українськім Ярмарку» у Станиславові в 1926 р. Виставляли тоді свої праці В.Голіян, Б. Кордюк, В.Савицький і Я.Савка. Від кінця 1927 р. почав Кружок на жаль занепадати, згодом його зліквідовано, а майно перебрав Виділ «Сокола-Батька».
При Українських Високих Школах були заходи згуртування аматорів студентів техніків при Т-ві «Основа». Та з ріжних причин видатної діяльности не було. Щойно в 1929 році по зміні статута «Основи» відбулись перші Загальні Збори зорґанізованого уже Кружка світливців, які вибрали управу Кружка з головою О.Бараном.
Кружок розвинув живійшу діяльність, пропаґанду, багато членів користувалося викладами доцента фотоґр. Д-р Міколяша, та згодом дійшли до гарних вислідів у новітній техніці фотоґрафії. До оживлення Кружка причинилися Отто Федак, Осип Баран, Т.Небожук і Роман Щуровський. Сьогодні бачимо тенденцію злучити Кружок з Укр. Фот. Т-вом для створення сильнійшого гурту.
Живі симпатії в найширших кругах української нації, які викликала ідея пластова немало причинились до спопуляризовання засобів, якими Управа «Пласту» доходила до наміченої мети. Одним із них, щоб добути потрібні фонди а заразом поширити «Пласт», було заснування Субреферату Світлин при Економічнім Рефераті Верховної Пластової Команди.
Ріжноманітне та буйне життя в Пласті, як не мож краще надавалось до схоплення безлічі мотивів у світлині. Так і пішли в широкий світ тисячі світлин, зєднуючи прихильників не лиш Пластові, але рівночасно і цілій фотоґрафічній штуці. Першим референтом був до року 1928 Володимир Голіян, від 1928 Ю.Дорош. Оба вони поставили Субреферат Світлин на дуже високім рівні. Дорош фільмує закупленим кіноапаратом сцени з таборового життя, але при першім виствітлюванню в пластовій домівці влада фільм сконфіскувала. Розвязання Пласту в літі 1930 припинило дальшу діяльність Субреферату Світлин.
Альбом “Пластовий табір”, Львів, 1929 р.
З кінцем 1929 р. кидає в «Неділі» проф. Олекса Балицький думку заснування фотоґр. Т-ва. Під проводом Д-ра С. Дмоховського твориться ініціятивний гурток, якому по майже цілорічних заходах удається заснувати Укр. Фот. Т-во. На перших загальних зборах дня 9 листопада 1930 вибрано управу в отакому складі: Д-р С.Дмоховський голова, проф. М.Ганицька місто-голова, Д.Фіґоль секретар, Я. Процівна скарбничка, В.Голіян, Б. Скрентович та І.Кліщ як виділові.
Свою діяльність розпочало Т-во Виставкою Української Фотоґрафіки, намічуючи набуття власної домівки з робітнями та зібрання фотоґрафічного словництва в українській мові. Ділянка фотоґрафічної літератури у нас зовсім убога, щойно в останнім часі появляється на Вел. Україні «Порадник Фотоґрафа» інж. Скрипника, а на днях у Львові «Підручник фотоаматора» Ю.Дороша.
У інших націй аматорська фотоґрафія є поважаною ділянкою культури, гуртує тисячі членів в Т-ва, дає почин живому, видавничому рухові книжок і журналів, а тисячі людей живуть з фотоґраф.-технічного промислу.
Цю прогалину в нашім культурнім життю Укр. Фот. Т-во хоче і старатиметься по своїй змозі виповнити.
Д-р С.Д.
"
Свою діяльність Українське фотографічне товариство розпочало з березня 1930 року, тож експонування першої виставки планувалося з 21 вересня до 10 жовтня 1930 р. Завчасу у львівській пресі було опубліковано «Правильник участи в 1-шій Виставці Аматорської Фотоґрафії у Львові» з вимогами та термінами подачі світлин для виставки.
«До участи у Виставці запрошується усіх аматорів та фотоґрафів-фахівців. Приняті і виставлені будуть світлини тільки о визначних прикметах артистичних та бездоганній техніці виконання» – йшлося у Правильнику.
Бажаний формат фотографій – від 13х18 до 39х40 см. Меншого формату світлини приймалися тільки серіями однорідного характеру, наклеєні на одному аркуші картону. Окрім того, конкурсні знімки меншого формату потрібно було вислати заздалегідь з метою відбору Комісією та подальшого допущення до виставки.
На жаль, Статут Товариства було затверджено лише 9 листопада 1930 р., тож організацію першої виставки довелося перенести на 7 грудня 1930 р. Відкрили її у залах Академічного дому.
«Чому влаштовуємо виставку? Віддавна бажали ми, фотоаматори, зблизитись до себе, почислити себе, оцінити наші сили, з ким і з чим піти нам у нову дорогу.
Бо сьогодні ступаємо на шлях, що поведе нас до кращого і вищого, бажаймо і сподіваймось, що до – Мистецтва!
Бо мандрували ми до сьогодні без керми, без вітрил, одинцем – кожний шукав сам дороги, побиваючись об тверде каміння невдач, та нераз передчасно зневірений кидав улюблену камеру.
А завтра – стерті на цій силі, яку дає гурт, рушаємо вже всі: Українське Фотоґрафічне Товариство на зустріч новій праці, гарнійшим досягненням, а сонце нашим, кермою, вітрилами – Думка: Для Неї все! Для України і Краси!
А коли сьогодні хтонебудь буде розглядати та оцінювати наші скромні твори, хай пам’ятає, що на шляху цім ми перші каменярі!» – писав у передмові до каталога виставки др. Степан Дмоховський.
В експозиції взяли участь 29 аматорів та 5 професіоналів зі Львова, Станиславова, Перемишля, Жидачева, Борислава, Пулави, Рави Руської, Стрия, Коломиї, Косова, Турки. Разом було представлено 290 фотографій. Також експонувалося 20 скляних діапозитивів Д-ра Дмоховського.
А. Іванів. Діти над озером. Каталог 1 виставки української аматорської фотографії у Львові, 1930 р. (збірка Львівського Фотомузею)
«Українська фотоґрафія пройшла при кінці щойно минулого року важливий етап. Згуртовані в Українському Фотоґрафічному Товаристві любителі фотоґрафії виступили вперше перед ширшим загалом зі своїми працями. Ясна, симпатична заля «Академічного Дому», що нераз заступала ролю виставкового сальону для дебютантів плястичногомистецтва, примістила на протяг одного тижня експонати, яких мабуть ще ніколи тут не виставлювано – світлини» – писав Олекса Балицький у статті «Фотоґрафічне мистецтво та 1 Виставка Української Аматорської Фотоґрафіки» («Неділя, № 1, 1931 р.).
О. Балицький. Світло. Каталог 1 виставки української аматорської фотографії у Львові, 1930 р. (збірка Львівського Фотомузею)
«Задля високомистецьких цінностей та оріґінальних і смілих творів прийнятих на Виставку, обовязком кожного культурного Українця є відвідати її, оглянути невидані у нас досі праці та виловити про них свою думку…. Це наглядно засвідчить, як дбаємо про мистецтво нашого Народу!» – Юліан Дорош в публікації «1 Виставка Української Фотоґрафіки у Львові» («Неділя» № 47 від 1930 р.).
К.Л.К. На верхах. Каталог 1 виставки української аматорської фотографії у Львові, 1930 р. (збірка Львівського Фотомузею)
Окрім того, було оголошено конкурс на найкращі фотографії. Відбір найкращих світлин здійснювався завдяки відвідувачам: «Усі картини аматорської фотоґрафіки прийняті на Виставку є допущені до конкурсу, що відбувається через загальне голосування усіх відвідувачів Виставки. До цього діставатимуть відвідувачі при вході карточку, опечатану знаком Укр. Фотоґр. Т-ва, на якій могтимуть написати числа пяти картин, що їм найбільше подобались. Після тих карточок Оціночна Комісія видаватиме признання на 5 найкращих експонатів». (Юліан Дорош. 1 Виставка Української Фотоґрафіки у Львові» («Неділя» № 47 від 1930 р.)).
За тиждень експонування, з 07 по 14 грудня, виставку відвідали 1329 осіб, проголосували всього 611. Перше місце зайняло фото Е. Бартоша «Сильветки» (249 голосів), друге – В. Паньківа «Шляхи» (104 голоси), третє – Я. Савки «Верба» (92), четверте І.Іванця «Вижидання» (85), п’яте – О. Балицького «Світло» (77). Під мистецьким кутом не розглядали світлини Карпатського Лещатарського Клубу та пластові, бо, як писали у пресі, «перші мали завдання пропаґанди, другі памяткове значіння».
Е. Бартош. Сильветки. Фото, що зайняло 1 місце на Першій виставці української аматорської фотографії у Львові, 1930 р.
Відкриття виставки стало неабиякою подією українського Львова і преса жваво відгукнулася на її проведення. Ряд рецензій на захід помістили на своїх шпальтах такі українські періодичні видання як: «Діло», «Новий час», «Неділя», «Нова Хата», «Кіно» – «статейки ті писані з повним знанням фото-мистецтва розбудили ще більшу цікавість серед широких кругів прихильників світлописання».
«Тисячі наших громадян, що з конечности або з приємности відвідують раз на рік професійного фотоґрафа, можуть скористати з нагоди цієї першої нашої виставки і переконатися, що наші аматори вже перевищили професіоналів. Є на цій виставці також фотоґрафії, які можна придбати і які можуть стати окрасою найгарнішої кімнати та обстановки» – писали в газеті «Діло» ( № 274 за 1930 р. ).
Найбільше у пресі відзначали роботи Олекси Балицького, Степана Дмоховського, Ярослава Савки, Юліана Дороша, Данила Фіґоля, Володимира Паньківа, проте майже кожна публікація містила нотки критики на адресу організаторів. Найбільше не подобалася дописувачам участь в аматорській виставці професійних (заводових) світливців, хоча до конкурсу їхні роботи не допускалися.
«Наприкінці слід замітити одно. На будуче рішуче не належить принимати на Виставку Аматор. Фот. праць з ділянки Заводових фотоґрафів – це лиш творить хаос та дезорєнтує відвідувачів. Не можна водити публику в пильне розуміння фот-мистецтва, ставлячи побіч дійсних творів мистецтва – шабльони. На шабльони вітрини фахових заведень», – «Неділя» № 49 від 1930 р.
Д. Фіголь. Лист. Каталог 1 виставки української аматорської фотографії у Львові, 1930 р. (збірка Львівського Фотомузею)
«Що кидалося у вічі на виставці це майже повний брак портретів, все пейзажі та трохи жанрів. Не дивуємося, бо щоб дати добрий портрет муситься багато працювати та перевести досить студій, тоді як аматор найбільше захоплюється пейзажом, який видається йому найлегшим.
На будуче треба звернути увагу зарядові виставки, щоб не допускалося такої погані як розмальована фотоґрафія та присутність якоїсь «заводової» або чужинців, бо шкода місця, яке далосяб заповнити дуже цінними, а чомусь не прийнятими річами добрих фотоґрафів, бо все ж таки це «Виставка Української Фотографії»», – Ґраф Фото. 1 Виставка Аматорської Фотоґрафії («Новий час» № 142, 1930 р.)
І. Кульчицький. Безжурний. Каталог 1 виставки української аматорської фотографії у Львові, 1930 р. (збірка Львівського Фотомузею)
«Мала кількість світлин народнього побуту дивно вражає на виставці українських світлин. Поруч «Безжурного» І. Кульчицького та гуцульських типів І.Іванця, не бачимо цікавих картин із сільського життя.
Народні типи О. Кваснюківної мають передовсім етнографічну цінність. Тут лишається ще богато роботи нашим фотоґрафам-аматорам, коли хотять підхопити мінливе народнє життя з мистецького боку…
Виставка принесла нам богато цікавого та під деяким оглядом перевищила наші ожидання. Це перше слово сказане в новій галузі нашого прикладного мистецтва дає запорук гарного розвитку, який довершиться при помочи зорґанізованої форми Фотоґрафічного Товариства», – Л.Б. Перша виставка української аматорської фотоґрафіки («Нова Хата» № 1 від 1931 р.)
М.Лятишевський. Пейзаж. Каталог 1 виставки української аматорської фотографії у Львові, 1930 р. (збірка Львівського Фотомузею)
На додаток до виставки УФОТО видало ілюстрований та естетично довершений пам’ятний каталог, що містив перелік фотографів та назви їхніх робіт. Імена авторів було поділено на дві групи – аматорська та заводова (професійна) фотографія. До видання увійшли 273 із 290 представлених в експозиції робіт. На титульній сторінці каталогу було поміщено фотографію гуцулки авторства Миколи Сеньковського.
«Виставка виявила, що маємо у Львові і на провінції цілий ряд добрих фотоґрафічних працівників. Низка авторів виступила вже зі скристалізованими поглядами на фотоґрафічне мистецтво. Цим світлицям-пікторіялістам дати змогу дальше поступати в фотоґрафії та заразом втягнути їх до праці над молодим фотоґрафічним нарібком – це чергове завдання Україського Фотоґрафічного Товариства» – зазначав Олекса Балицький у публікації “Фотоґрафічне мистецтво та 1 Виставка Української Аматорської Фотоґрафіки” («Неділя”, № 1, 1931 р.)
Я.Савка. Акт. Каталог 1 виставки української аматорської фотографії у Львові, 1930 р. (збірка Львівського Фотомузею)
Загалом за період свого існування (1930-1939 рр.) УФОТО організувало вісім щорічних виставок української мистецької фотографії. Дев’ята виставка, запланована на листопад 1939 р., не відбулася, оскільки почалася Друга світова війна.
На базі матеріалу авторства Софії Легін та Романа Метельського, що вперше було опублікувано на сайті Фотографії старого Львова. Дякуємо Роману Метельському за надані матеріали та допомогу в підготовці публікації.