Осколки війни Дмитра Купріяна

Фотопроект "Осколки війни" українського документального фотографа Дмитра Купріяна – це осколки військової зброї, що були знайдені фотографом на лінії фронту на сході України в 2014 - 2015 роках. Вони виглядають як частини астеройдів, із заглибленнями та вигинами, чиї гострі краї можуть легко вбити або покалічити будь-кого на своєму швидкому шляху від ствола до вибуху та розлітання.


Кожен уламок має свою історію, обставини, у котрих він був знайдений фотографом; походження, звідки він прилетів та як потрапив до Дмитра. У подальшому, після розлітання та ураження, починається вже інша історія пов’язана із місцями, ситуаціями, людьми що були поруч та бачили жах, що називають війною.


І тепер, збираючи ці уламки шматочок за шматочком та складаючи їх у вже нову історію, котра описує те, що відбулось під час війни: особисту участь у ній бійців, волонтерів, громадян – кожен став тим осколком котрий був вибитий зі свого місця у житті та закинутий на поле бою.


Осколок #1

Знайдений у с. Щастя, Луганської області;

Вага: 1,9 грам;


ВОГ-17 (автоматичний станковий гранатомет);

Кількість осколків: приблизно 100 штук;

Площа ураження: 70 метрів квадратних;

Калібр: 30 міліметрів;

Дальність стрільби: 1700 метрів;


"Селище Щастя у Луганській області стало прифронтовим. Ми журналістами приїхали знімати життя місцевих мешканців. Люди пристосувались до нових умов, місце жило, чи намагалось жити звичним життям, не звертаючи уваги на періодичні обстріли та вибухи снарядів на околицях. Деякі влучали у будинки серед села.

На другий день нашого там перебування, ми брали інтервью у селищного голови, він розповідав про зміни що настали. Йому подзвонили: поруч обстріл, поранено цивільного. Граната ВОГ-17 влетіла у відчинені двері магазина та взірвалась на підлозі. У живіт поранило хлопця. Його мати у емоціях кляла війну. Двері виходили у бік сепаратистів але їх бояться назвати винними чи ворогами, так само як бояться назвати українських військових захисниками. Так само як цю війну бояться назвати війною." - Дмитро Купріян


Осколок #2

Знайдений у с. Піски, Донецької області;

Вага: 71,6 грам;


Міна 120 мм.;

Кількість осколків: 3500 штук;

Площа ураження: 1290 метрів квадратних;

Калібр: 120 міліметри;

Дальність стрільби: 7,1 кілометри;


"Над нами засвистіло. Міна! На прийняття рішення меньше секунди. Рішення тільки одне - впасти. Потім відпозти. Розрив! По деревам та по дахам поруч зашелестіли осколки, цокнули у стіни, впали у сніг. Я переповз у яму під п’яткою гармати, де вже сидів боєць. Місця мало.

Засвестіло знову, вибух. Потім ще раз. Я знімав хлопця переді мною, поруч із ями піднявся ще один...

- Вишлеш фоткі?

- Льохко!

Цього разу нікого не вбило та не поранило. Міни тут звична зброя, а мінометні дуелі відбуваються щодня, через що у селі не лишилось жодної вцілілої хати, стіни будинків побиті осколками, вулицями вештається декілько поранених собак, практично всі місцеві мешканці виїхали, місто перетворилось на місто-примару.

Журналісти доїзджяють до селища Піски не часто, проте це самі сміливі, далі, у Донецький Аеропорт, потрапляли одиниці. Через півтора місяці, 28 лютого 2015 року, тут загинув від осколка міни фотограф Сергій Ніколаєв." - ДК


Осколок #3

Знайдений у с. Піски, Донецької області;

Вага: 46,3 грам;


Міна 82 мм.;

вага: 46,3 грам;

Кількість осколків: 400-600 штук;

Площа ураження: 715 метрів квадратних;

Калібр: 82 міліметри;

Дальність стрільби: 3,9 кілометри;


"Мінометна позиція ДУК ПС "Джазбенд" у селщі Піски Донецької області. Наряд заступає на позицію на 24 години. Я напросився до командира розрахунку El Gato (Кіт іспанською - ред.) піти з ними щоб знімати.

Спочатку готується позиція, перевіряють та чистять міни від снігу та бруду (що роблять новачкі, що прийшли переймати досвід - їм треба із чьогось починати), споряджають їх порохом та детонаторами. El Gato декілько разів дзвонив до командира та просив дістати міни, командир обіцяв, але військовим забороняють ділитись зброєю із ДУК ПС бо останні не легалізовані та фактично є непідконтрольним нікому "озброєним формуванням". Мін не вистачає, їх економлять, стріляють тільки напевно:

- У "зельонці" щось "тепле" рухається, - повідомляють рацією з позиції "НЕБО", що є очами над усіма Пісками - киньте туди фугас.

- "Мінус", мін мало, споглядайте - відповідають з "Джазбенда".

А через деякий час рація розривається знову:

- Техніка світить фарами за звалищем, киньте туди "зажигалку", будьласочка.

- "Кабанчік" пішов, приймайте - доповідали одразу після пострілу, у відповідь дякували та бажали спокійної ночі, щоб через деякий час знову розбудити та задати нову ціль. Уночі бійці по тривозі вскакували та, так буденно як на роботу, одні швидко хапали міни та бігли до міномета, де інші в цей час його налаштовували.

Декілько разів із того боку стріляли у відповідь але не влучали навідь близько... стріляли навмання.

Так пройшли день та ніч, на ранок прийшла нова зміна та так буденно передали один одному справи та ми поплентались через село до свого більш-меньш безпечного підвалу відсипатись." - ДК


Осколок #4

Знайдений у с. Дебальцеве, Донецької області;

Вага: 196,7 грам;


Артилерійський снаряд ймовірно 152 мм.;

Кількість осколків: 3460 штук;

Площа ураження: 950 метрів квадратних;

Калібр:152,4 міліметри;

Дальність стрільби: 17,4 кілометрів;


"В кінці січня 2015 року розгортались важкі бої навколо Дебальцево, так званий Дебальцевський котел, була загроза оточення та відчувалась близька розв'язка.

Саме у цей час почалась чергова вже четверта хвиля мобілізації у котру потрапив і я. Спочатку місяць навчання, а потім власне і служба.

На лекціях та особливо у перервах між ними офіцери читали новини та повідомлення, всі подумки були там, всі були збуджені та сподівались потрапити на такий непостійний та примарний фронт.

Служити мені випало далеко від фронта у глибокому тилу у частині зв'язку і звідти так і не прийшлось жодного разу поїхати у ротацію.

У одному з кабінетів військової частини на підлозі валялись ці осколки, закинуті та забуті рано чи пізно вони б опинились у смітнику. Вони виїхали з Дебальцево разом із виходом армії під час масованих обстрілів, їх вивезли офіцери цієї частини на сувеніри. Машини, що повернулись, були понівечені та побиті, осколки прошивали алюмінієві кунги навильот, деякі машини згоріли або лишилось під Дебальцево. Якщо б я не потрапив до армії то точно би був у Дебальцево та фотографував там. Так чи інакше ці осколки потрапили до мене." - ДК


Осколок #5

Знайдений у с. Станиця Луганська, Луганської області;

Вага: 135,3 грам;


Осколок від корпуса реактивного снаряда “Град” (БМ-21);

Вага: 135,3 грам;

Кількість осколків: 3920 штук;

Площа ураження: 1000 метрів квадратних;

Калібр: 122 міліметри;

Дальність стрільби: 20,1 кілометри;


"Напередодні був обстріл. З "граду" обстріляли блокпост, багато загиблих та поранених, понівечена техніка, збирали те що вцеліло та передіслоковували на нове місце. Знімати на блокпосту не дали, тому ми записались біля розбомбленого придорожного автосервіса. Походили та роздивились, що трапляється коли влучає реактивний снаряд прямісенько у будівлю: дах зриває, перекриття проламуються або провалюються цілком усередину, двері вилітають або їх роздуває як бляшанку, шибки з вікон вилітають назовні, тонкі стіни навильот пробиває шрапнель, а всі хто знаходить усередині ймовірно гинуть.

Цей осколок я знайшов під ногами на дорозі.

Але зараз машини не пропускають, проїзд закритий, ми не можем повернутись назад. Після декількох днів близько до фронту нам вже час повертались проте тут ми були вимушені затриматись. Невдовзі блокпост розчистили та рух відновили, ми поїхали далі.

Через пів року обстріл з граду я відчув та побачив зовсім зблизька, з сусідньої позиції, коли "свої" схибили та накрили "градом" хату у підвалі котрої я жив із бійцями ДУК ПС у селищі Піски Донецької області." - ДК


Осколок #6

Знайдений у с. Дебальцеве, Донецької області;

Вага: 134 грам;


Артилерійський снаряд (імовірно осколково-фугасний) 122 міліметрів;

Кількість осколків: 2350 штук;

Площа ураження: 800 метрів квадратних;

Калібр: 122 міліметри;

Максимальна дальність стрільби з гармати Д-30: 15,2 кілометри;


"Транспорт, або будь що рухоме на колесах, зараз їздить з Пісків за межі лінії фронту рідко. Останній був той, що мене привіз та наступного дня поїхав, ще тиждень тому. Це був броньований позашляховик командира Чорного, котрий власне і був за кермом. Пару раз нас занесло, машина важка.

Мені був вже час їхати "на материк" до дому. Декілько разів дзвонила мати:

- Ти де? - контрольне запитання...

- В АТО? - не більш контрольна відповідь, щоб не виказати місцеположення.

- Знімаєш?

- Знімаю... - не дуже інформаційно, проте саме те що я роблю.

День виїзда. Запакували наплічники у яскраво жовту "копійку" із величезним прапором прикріпленим до стойки. Надиво для цієї місцевості у машині були цілі всі вікна. Їхати буде комфортно.

На виїзд троє, включно зі мною... Пішли прощатись із бійцями, але не встигли відійти від машини як двічі вибухнуло зовсім поруч. Цегляний паркан в десяти метрах від нас вилетів і картинно по цеглині розлетівся. Ми впали в сніг та заповзли під машину. Другий залп, два розриви... Скочили на ноги та побігли у підвал, щойно влетілі по сходам вниз, за нами вибуховою хвилею внесло ще одного бійця та вдарило об стелю.

Всі живі. Кухні вже не існує. Обстріл закінчився раптово, так як і почався.

Швидко сіли у "копійку" та погнали на виїзд...

Не знаю чому тоді нікого не зачепило, адже влучило зовсім поруч. Випадковість..." - ДК


Осколок #7

Знайдений у с. Дебальцеве, Донецької області;

Вага: 23,9 грам;


Артилерійський снаряд (імовірно осколково-фугасний) 122 міліметрів;

Кількість осколків: 2350 штук;

Площа ураження: 800 метрів квадратних;

Калібр: 122 міліметри;

Максимальна дальність стрільби з гармати Д-30: 15,2 кілометри;


"Вже три дні як ми виїхали з Києва із машиною повною волонтерської допомоги для бійців на фронті, а крім того маємо зустріти вантаж на місці та його теж везти на передову.

План був приблизний і до кінця не визначений, доставити теплі речі друзям у селище Піски, потім через Краматорськ та Славянськ, далі до знайомих у Волноваху та до віртуально знайомих волонтерів у Мариупіль. У Мариуполі я був вже у третє і всяк раз доволі безрезультатно - намагаючись зняти бойові дії та потрапити на фронт як журналіст не виходило бо я був чи то запізно чи то мені не давали знімати...

У Мариуполі на передодні нашого приїзду під обстріл потрапили бійці з батальону "ДОНБАС", були загиблі. Цей обстріл відбувся під час чергового перемир'я, але всі про нього промовчали... Причину нам пояснили одразу: цей обстріл був відповіддю на влучний обстріл українських артилеристів - прямі влучання у тренувальний табір чи то базу де загинули приблизно 200 терористів, але обидві сторони стріляли з артилерії під час перемир'я. Новини повідомили про це лише через тиждень та й те під цим підписався інший підрозділ.

В іншому фронтовому місті військові мінометники стояли у дворі школи та обстрілювали із 15:00 до 16:00 по черзі квадрати на протилежному боці фронту. Вогонь у відповідь по ним не відкривали, їх обстрілів не боялись бо знали куди вони стрілятимуть і як би їх обстріляли у відповідь то вони б змінили свою позицію, час обстрілів та порядок обстрілів... Обидві сторони це влаштовувало.

Не все що відбувається на фронті потрапляє у новини та стає відомим загалу, багато міжлюдських відносин лишаються невідомими, а такі "відносини" як вище, через фронт, тим більш..." - ДК


Осколок #8

Знайдені на базі ДУК ПС, Донецька область;


Куля 5,45 мм.;

Калібр: 5,45 міліметри;

Діаметр: 5,60 міліметри;

Довжина: 25,5 міліметри;

Вага: 3,5 грамми;

Початкова швидкість: 915 метрів на секунду;

Прицільна дальність пострілу з АК-74: 600 метрів;